31.08.2018 р. | muzeyosviti

28 вересня 2018 року виповнюється 100 років від дня народження видатного українського педагога-гуманіста Василя Олександровича Сухомлинського.

Важливим для нашої держави є Рішення про відзначення у 2018 році на рівні ЮНЕСКО 100-річчя від дня народження видатного українського педагога В.Сухомлинського, затверджене 39-ю сесією Генеральної конференції ЮНЕСКО (Бюлетень Національної комісії України у справах ЮНЕСКО, випуск 8, 2017.).

Міністерство освіти і науки України інформує про відзначення у вересні 2018 року 100-річчя від дня народження видатного українського педагога-гуманіста Василя Сухомлинського (Лист МОН України від 09.02.2018 року № 1/9-88 «Про відзначення у 2018 році 100-річчя від дня народження Василя Сухомлинського». )

Людина, народжується на світ не для того, щоб зникнути безвісною пилинкою. Людина народжується, щоб лишити по собі слід вічний. (В. Сухомлинський)

Український педагог, гуманіст, мислитель, дитячий письменник, член-кореспондент Академії педагогічних наук РРФСР, АПН СРСР, заслужений учитель УРСР (1958), Герой Соціалістичної Праці (1968), фахівець у галузі теорії й методики виховання дітей у школі й родині, педагогічної майстерності, управління навчально-виховним процесом у школі, директор Павлиської середньої школи (23 роки), послідовник відомих педагогів минулого, автор монографій, брошур, статей, оповідань і казок для дітей; лауреат Державної премії УРСР (1974, посмертно). Твори педагога перекладено 59 мовами світу. Деякі твори В.О. Сухомлинського: «Серце віддаю дітям», «Сто порад учителеві», «Народження громадянина», «Батьківська педагогіка», «Як виховати справжню людину», «Методика виховання колективу», «Письма к сыну», «О воспитании». Спадщина В. Сухомлинського становить собою явище духовної культури, яке з плином часу привертає до себе все більше уваги, бо наділене феноменом невичерпності. У книзі «Серце віддаю дітям» Василь Олександрович зробив привселюдне зізнання і підтвердження, своїми трудами та щоденними діяннями ВЕЛИКОГО ВЧИТЕЛЯ, він писав: «Що було найголовнішим у моєму житті? Не роздумуючи, відповідаю: Любов до дітей».

ГОЛОВНИМИ ПОСТУЛАТАМИ ЙОГО ПЕДАГОГІЧНОЇ СИСТЕМИ є:

Виховання дитини повинно бути спрямоване на окультурення її потреб.
Ідеал культурних бажань людини, які необхідно виховувати, – потреби у праці, у творінні добра, у красі.
Щоб виховати дитину, необхідно створити у неї чутливість до виховання (потребу бути хорошою), створити для неї «радість буття», сформувати почуття власної гідності.
Умовою успішного виховання, з якої воно повинно починатися, є створення атмосфери успіху, що є відправною його основою. Абсолютна перевага позитивних стимулів і реакцій на поведінку дитини над негативними.

Реалізував на практиці особистісно зорієнтований підхід, а саме:

сформував ідеал учителя-наставника в працях «Сто порад учителеві», «Етюди про комуністичне виховання», «Народний учитель»;
обґрунтував культи Батьківщини, родини (з владою батька та культом матері), рідного слова, праці, краси, природи, народних традицій виховання;
навчально-виховну діяльність школи зорієнтував на особистість учня, на активне застосування системи народної педагогіки;
засобами природи, фольклору, живого слова прилаштував методику викладання до можливостей дітей;
уміло вів школярів за собою, не перекладаючи на їхні плечі найважчу роботу;
давав дітям можливість вибору, дбаючи про їхню свободу, волевиявлення, мотиви, нахили, здібності, удосконалюючи їхній рівень розвитку.

Любов до дитини, утвердження добра, виховання красою – це три константи, ТРИ КИТИ ГУМАННОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ СИСТЕМИ В. О. Сухомлинського.